Українцям, що збираються до Польщі або і просто, цікавляться поляками як нацією, цікаво буде порівняти якості польського народу з українськими і вирішити для себе, наскільки ми схожі чи різні.

Безперечно, кожна не те що нація, кожна персона інша, та все ж є дещо, що об’єднує і тих і інших. Найкращі чи ба, найпомітніші якості між поляками та українціями:

1. Творчість і гнучкість.

Поляки можуть знайти себе у багатьох, навіть екстремальних ситуаціях і творчо шукати можливості, які можуть перетворитися на реальний шанс для себе! Цей дух боротьби, почуття незалежності з одночасно високим ступенем гнучкості – це дивовижне поєднання, яке присутнє і у нас! Труднощі спонукають шукати вихід, ефективне вирішення проблеми. Така винахідливість стала зброєю в боротьбі за краще життя. У нас не було м‘яса – ми смажили хлібні котлети, у нас не було цукерок – ми знали, як зробити смоктальні смаколики з цукру, деякі навіть продавали їх. Зазвичай і ми шукаємо ефективні, недорогі та інноваційні рішення.

 2. Гумор.

Поляки гумористи ще ті. Годинами можуть розповідати анекдоти, сміятись над собою чи сусідом. Якщо попадають в халепу, вибравшись з неї, перетворюють цю історію в жарт та самі охоче сміються над нею. Українці теж мають звичку розповідати про свої смішні ситуації, не боячись виставити себе для насміху. Не кажучи вже про інших людей, знаменитостей, владців, своїх керівників…

3. Визначення та амбіції.

Жителі Польщі як і українці, досить амбіційні і готові зубами вигризати “місце під сонцем”. Вони їдуть в сусідні країни, починають з прибиральників, різноробочих, барменів, доглядальниць, і за кілька років вже мають хорошу роботу а то і самі є власниками невеличких компаній чи бізнесів. Студенти їдуть вчитися в інші країни бо реально розуміють важливість хорошої і затребуваної освіти. Хтось повертається в Польщу , хтось залишається працювати чи то в Англії, чи в Німеччині, чи в Фінляндії…

Знайома картина, чи не так? Українці не чекають на кращі часи, а їдуть заробляти в ту ж Польщу, Німеччину, Чехію. І їх там цінують. А такі спеціалісти, як програмісти, лікарі, хіміки, будівельники завжди можуть розраховувати на хорошу оплату праці та кра‘єрний ріст. За останнє десятиріччя українське студентство значною мірою поповнило аудиторії вузів Європи.

І вартість навчання не набагато вища, ніж в Україні. А європейський диплом дає багато можливостей для працевлаштування.

4. Гостинність і сімейні цінності.

Поляки віддані, гостинні, і відкриті до інших людей. Сім‘я для них є найвищою цінністю. Польські сім‘ї поважають та бережуть традиції, як в побуті, так і в релігії, і набожність це теж про поляків. Вони привчають до цього чи не з пелюшок — перше причастя, святкування в колі сім‘ї кожного свята, Днів народжень, Різдва, Пасхи…В сумні моменти всі родичі також підтримують і завжди допомагають.Це зміцнює родинні зв‘язки, а далі – і всю націю.

Коли до поляка приїздять гості – а надто, з іншої країни — вся родина старається зробити прийом по максимуму! Національні страви, випивка, радушність, щирість — гості довго пам‘ятатимуть як “були в Польщі в гостях у Яцека”.

Для українця його рід – це святе. Ми воювали за свою свободу, дотепер болісно сприймаємо будь–які нападки на родинні цінності. Кожен батько чи мати здатні пожертвувати всім заради кращого для дітей. Так і робимо….За період незалежності релігійність перестала бути чимось сором‘язливим і в наших церквах зараз чимало молодих людей, сімей, – просто на службах, на Хрещенні, на обрядах вінчання…

Приємно бачити цілі династії – від бабусь і до внуків, на Пасхальних служіннях, на сповіді…Україна духовно відроджується і в цьому стає схожою на свою сусідку — Польщу.

Українська ж гостинність відома всьому світові — ми останнє виставимо на стіл, на позичені гроші зробимо весілля але таке, щоб всі запам‘ятали, і щоб не гірше як в сусіда:). Приїдете до нас – ми постелимо вам найкращу постіль і на найкраще ліжко.

Потрібна допомога — всією вулицею скинемось, в горі чи в радості. Бо ми такі.

5. Старанність і працьовитість.

Поляки – працьовита нація. Це горді люди, які легко беруться за будь–яку роботу і наполегливо працюватимуть, щоб забезпечити своїм дітям гарне майбутнє.

Як і українці, в Польщі багато хто відклав університетські дипломи в ящик, тому що вони не гарантують зарібної роботи в своїй країні. Поляк не боїться жодної роботи — так думають про цю націю в інших країнах світу.

Працездатне населення Польщі залишає свою країну, де навчалося і вирішує працювати за кордоном, нижче кваліфікації. Як це не парадоксально, саме це навчило поляків працьовитості та великої поваги до будь–якої роботи.

Маючи роботу, вони прагнуть бути кращими, виділятися з–поміж інших і бути за це визнаними. Поляки відомі своєю готовністю навчатися, швидко піднімаючись по кар‘єрній сходинці, незалежно від того, наскільки їхня поточна робота відходить від освіти та досвіду.

Переконувати ж кого завгодно, що українці – працьовита нація, це всеодно що доводити, що дощ то дощ…Це і так всім відомо в світі. Нас можуть вважати якими завгодно, проте всі погодяться, що українці вміють працювати, можуть працювати і знають, як працювати. А коли до нас ставитись з гідністю і добре оплачувати нашу працю – ми готові на все. На даний час як в середині країни так і за її межами, багато українців працюють далеко не за освітою, дипломи, в своїй більшості, перестали бути важілем для пошуку хорошої роботи. Подивіться по сторонах на ваше оточення — хто ваш сусід за освітою і ким зараз працює, і в себе на батьківщині чи в столиці, а може за кордоном?…А ваші брат чи сестра?…Отож.

7. Винахідливість.

«Голь на выдумку хитра” – ця російська приказка як жодна інша підходить для поляків та українців. Всі ми родом з соціалістичного минулого і пам‘ятаємо “епоху тотального дифіциту”.

Щодо поляків, то це навчило їх бути винахідливими та не надіятись на когось чи щось. Важко було купувати нову річ коли стара вийшла з ладу, тому кожен придбаний чи то диван, чи шафа, чи телевізор цінився і ремонтувався, до тих пір, поки зовсім не був придатиний до користування. Поляк завжди знайде рішення, щось полагодити, виправити, увімкнути, підбити, покрасити… Це винахідливі, творчі, різнобічні люди. Зазвичай вони не спеціалізуються в одній області. Поляк може вирішувати проблеми в різних сферах, – укладання паркету і ведення ділової бугалтерії, це є наслідком необхідності адаптації до важкої економічної ситуації.

Українські споживачі лише починають звикати до того, щоб викликати майстра для ремонту каналізації чи перетяжки меблів, щоб святкувати дні народжень чи весілля, замовивши кафе, а не стоячи всією сім‘єю тиждень “за плитою”. Ми все ще продовжуємо більшісь ремонтних робіт виконувати самотужки і наших батьків дуже важко переконати викинуть постіль, яка була куплена в рік, коли ми народились і вже світиться….бо вона “ще може знадобитись”… А скільки вчителів, бухгалтерів, медиків стоять на ринку, продаючи товари і в сніговії і в дощову погоду і в спекотні дні… Ми не розгубимось і вирішимо проблему, якою вона б не була, так нас навчила наша “епоха перемін”.

Порівнювати два сусідні народи і шукати схожість чи різницю ми можемо за різними критеріятми і відповідно робити різні висновки. Але однозначно, і поляк і українець буде вас поважати і прислухатись до вас, якщо ви будете поводитись з ним по–людськи. Бо всі ми люди. Маємо різні характери, світогляди та релігії. Поважаймо одне одного, і світ стане кращим.